У руїнах постіндустриального Чикаго я відкрив, що справжнє багатство — не у виграх, а у тиші. Через норські саги та ІІ-археологію я перетворив solitude на священний ритуал: кожен став — рун, кожен перемога — корона.

Я не шукав гравця — я шукав мудрого дослідника, що бачить трон через дим. У викинутих фабриках Чикаго я зрозумів: перемога — не випадіння, а ритуал. Кожен став — священний оберт.

У руїнах Чикаго я зрозумів: удача — не випадіння, а вибір. У золотистому сяйві слот-машин я знайшов ритуал, а не випадковість. Це не гра про перемогу — це танець із давніми рунами.